Национальный академический театр Т. Шевченка

Национальный академический театр оперы и балета Украины им. Тараса Шевченко

Национальный академический театр Т. Шевченка

Национальный академический театр Т. Шевченка.

Національний академічний театр опери та балету  ім. Тараса Шевченка України розташовується на перетині двох центральних магістралей Києва — вулиць Богдана Хмельницького і Володимирської, в будівлі, яка є пам’ятником архітектури 19 століття. Недалеко від Київського оперного театру знаходяться такі визначні пам’ятки як Софіївський Собор і Золоті ворота.

Появі будівлі Національної опери України передувало досить сумна подія: у лютому 1896 року, після ранкового спектаклю в одній з грімоуборних почалася пожежа, яка миттєво охопила всі приміщення Міського театру, побудованого в 1856 році. Вже через кілька годин від будівлі, возведенного архітектором І. Штормом, залишилися лише обвуглені кістяки стін. У той час це був винятковим випадком. Наприклад, за 2 роки (1889-1891) в Європі та Америці від пожеж постраждало 22 театральних приміщення.

Оскільки Київ уже тоді був великим промисловим і культурним центром Російської Імперії, громадськість та творча інтелігенція поставила перед батьками міста питання про будівництво нової будівлі для оперного театру, результатом суперечок і обговорень стало рішення про оголошення міжнародного конкурсу на створення проекту для будівлі Київської опери. У конкурсі взяли участь архітектори України, Росії, Німеччини, Франції, Італії. Переможець був оголошений 25 лютого 1897 року, ним став відомий російський архітектор Віктор Шретер.

У 1898 році почалося будівництво нового Національного театру опери та балету, в якому було задіяно понад 300 робітників. На жаль, Віктор Шретер не зміг побачити результати своєї роботи, він помер за кілька місяців до закінчення урочистого освячення театру.

Архітектор дуже чуйно підійшов до створення проекту. Враховуючи, що новий оперний театр буде знаходитися в історичному центрі Києва, Віктор Шретер подбав про те, щоб споруда в стилі неоренесансу гармонійно вписалася в архітектурно-природний ландшафт, і не дисонувало з оточуючими його будинками. Будівля театру була не тільки красива зовні, але і зручна для глядачів та працівників театру. Сцена нового Київського оперного театру була найбільшою в Росії. Ширина її сягала 34,4 м, висота 22,7 м, а глибина — 17,2 м. Приміщення оперного театру обігрівалися за допомогою системи парового опалення, працювала система кондиціонування повітря, сценічне устаткування відповідало останньому слову техніки.

У той час Київський міський оперний театр вражав уяву. У партері, бельетажі і інших 4 ярусах залу могли одночасно розміститися 1318 глядачів. В оформленні інтер’єрів переважали оксамит і бронза. Вишукані крісла, люстри та світильники були привезені з Австрії. Загальна площа приміщень театру становила 40210 квадратних метрів, а кубатура — майже 100000 кубічних метрів. У 1930-х роках, відповідно до нових ідеологічними віяннями, Київський оперний театр хотіли перебудувати, і надати йому більш пролетарський вигляд. Але з якихось причин цей проект так і залишився нездійсненим.

У 1919 році театр був націоналізований і перейменований в Державний оперний театр ім. К. Лібкнехта. Потім, в 1926 році, його перейменували в Київський державний академічний український оперний театр (тому постановки в театрі йшли українською мовою). У 1934 році Київ набуває статусу столиці Української республіки, і театр знову перейменовують, на цей раз в Академічний театр опери і балету УРСР. Ім’я Тараса Шевченка оперному театру було присвоєно в 1939 році.

Протягом більш ніж 80 років будівля Національної опери в Києві простояла без капітального ремонту. За довгий час експлуатації прийшли в занепад конструкції, зовнішній і внутрішній декор, старіло сценічне обладнання. У зв’язку з геологічними особливостями грунту будівля театру стала потроху просідати і тріскатися. Позначалося і потрапляння авіабомби в дні Великої Вітчизняної війни. Перший капітальний ремонт в будівлі Національного академічного театру опери та балету України було проведено в період 1984-1987 рр.. За цей час була проведена грандіозна робота, і в 1988 році оперний театр Україні знову розкрив свої двері для любителів мистецтва.

Незважаючи на роки, що минули з дня закінчення реставрації, оперний театр і сьогодні захоплює вишуканістю інтер’єрів, урочистістю і розкішью. Величезні венеціанські дзеркала прикрашають фойє, мармурові сходи висвітлені дорогими фарфоровими світильниками; всюди бронза, позолота, кришталь. Значно змінилася і закулісна частина театру: збільшилися розміри сцени, було оновлено сценічне обладнання, перебудована оркестрова яма (тепер вона розрахована на 100 музикантів), був придбаний новий орган, виготовлений у Чехії за індивідуальним замовленням театру.

Якщо порівнювати історію Національної опери України з іншими видатними театрами світу, то вона відносно коротка. Перша постійна оперна трупа була організована в Києві лише в 1867 році, але вона швидко зрівнялася в майстерності з провідними театрами Санкт-Петербурга і Москви, і стала однією з кращих в Російській Імперії. У репертуарі київської опери того часу були такі твори як: «Аскольдова могила»; О. Верстовського, «Русалонька» О. Даргомижського, «Життя за царя» і «Руслан і Людмила» М. Глінки, «Пікова дама» і «Мазепа» П. Чайковського.

Попередником появи Національної української опери можна назвати Перший Київський міський театр, який був розрахований на 470 місць. Уявлення тут йшли російською та польською мовами. Іноді, в театрі давали оперу чи балет, виступали відомі артисти: Щепкін, Мочалов, Олдрідж, Млотковська, Живокіні. У середині 19 століття з короткими гастролями до Києва приїжджали італійські оперні трупи, які сприяли появі нових шанувальників опери. Але на всі прохання з провінції Петербурзькі влади тривалий час відповідали відмовою, вважаючи оперне мистецтво атрибутом виключно столичних міст, таких як Москва або Санкт-Петербург. Після завершення будівництва нової будівлі театру репертуар розширився за рахунок творів українських композиторів: М. Лисенка «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», С. Гулака Артемовського «Запорожець за Дунаєм», В. Костенко «Кармелюк» та інших.

Сьогодні Національний академічний театр опери і балету ім. Тараса Шевченка у своєму розпорядженні балетної і оперною трупою, а також симфонічним оркестром. Творча репутація оперного театру залишається незмінно високою вже не одне десятиліття, з успіхом проходять гастролі в різних країнах світу. До репертуару Національного оперного театру України входять твори Лисенка, Чайковського, Моцарта, Бородіна, Верді, Пуччіні, Адана, Леонкавалло, Римського-Корсакова, Мусоргського, а також багатьох інших композиторів із світовим ім’ям. У 20 столітті на сцені київського оперного театру в різний час сяяли такі виконавці, як: як Марія Литвиненко-Вольгемут, Іван Паторжинський, Михайло Гришко, Дмитро Гнатюк, Євгенія Мірошниченко, Анатолій Солов’яненко, Вікторія Лук’янець, Галина Туфтіна, Анатолій Мокренко, Олена Потапова, Валерій Ковтун.

Адрес: ул. Владимирская, 50
Телефон: +38(044) 279 11 69
Как добраться: доехать до ст. метро Театральная, выйти на ул. Богдана Хмельницкого и идти вверх до Театральной площади; доехать до ст. метро Золотые ворота, подняться по ул. Владимирской до Театральной площади

Loading...

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *