театр им. И.Франко

Национальный академический драматический театр им. И.Франко

театр им. И.Франко

Театр им. И.Франко.

Історія Національного академічного театру ім. Івана Франка розпочалася у Вінниці в 1920 році. Невелика трупа, очолювана українським актором Гнатом Петровичем Юрою, працювала з небувалим ентузіазмом. Протягом першого сезону актори театру показали глядачам 23 вистави — величезна цифра. Театральні критики, відзначаючи популярність нового театру серед публіки, назвали його  «Театром нового століття». Тоді в трупу входили багато молодих акторів, які стали через деякий час легендою українського театру. А Гнат Петрович Юра залишався незмінним художнім керівником драматичного театру ім. Івана Франка впродовж 46 років.

У той час, на території України діяло кілька цікавих і самобутніх театрів, між якими встановилися відносини своєрідного творчого змагання. Найбільш тісні творчі стосунки пов’язували акторів театру ім. Франка з трупою театру  «Березіль», яким керував Лесь Курбас.

У 1926 році, згідно з наказом влади, Театр ім. Івана Франка переїхав зі столичного Харкова до Києва, а театр «Березіль» їде до Харкова. Але актори і керівник театру не особливо турбувалися з цього приводу, а з ентузіазмом взялися вивчати смаки київської публіки. Для прем’єри була обрана авторська інтерпретація гоголівського  «Вія» Остапом Вишнею.

Будівля, в якому зараз знаходиться Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка збудована на місці осушеного в кінці 20 століття ставка. Колись вся ця місцевість вважалася не дуже придатною для будівництва. Кілька вище будівлі театру ім. Франко стоїть знаменитий Будинок з Химерами В. Городецького. Тим не менш, в 1898 році тут виріс двоповерховий будинок, і в жовтні в будівлі почав свою роботу театр Соловцова, який послужив початком театру російської драми ім. Лесі Українки, де і перебував аж до 1926 року.

У 30-і роки 20 століття драматичний театр ім. Івана Франка переживав справжній підйом. У репертуарі театру з’явилися спектаклі:  «Дон Карлос» Шіллера, «Борис Годунов»  Пушкіна. Не були залишені без уваги і п’єси українських драматургів таких, як П. Кречет і О. Корнійчук. Звання академічного театр отримав в 1940 році.

Під час Великої Вітчизняної війни театр ім. Івана Франка не припинив свою роботу. Театральна трупа була евакуйована і давала вистави в Семипалатинську і Ташкенті, гастролювала по СРСР, і не тільки в тилу. Дві фронтові бригади, складені з акторів театру, влаштовували вистави перед бійцями на передовій.

Будівля театру в Києві під час війни було дозволено, в 1946 році його відновили і театр, повернувшись до Києва, продовжив свою роботу. У 1959-1960 роках будівлю театру було реконструйовано, до нього добудували третій поверх. Перед театром розбили скверик, в якому городяни та гості Києва можуть відпочити перед виставою, або під час прогулянки по місту. У центрі скверика варто чавунний фонтан з чашею, який був встановлений ще в 1900 році.

Деякі актори театру успішно знімалися в кіно. Зокрема, фільм  «Райдуга», знятий Марком Донським у 1943 році, став першим радянським художнім фільмом, удостоєним премії  «Оскар». У фільмі головну роль зіграла актриса театру драми ім. Франка Наталя Ужвій. Саме цей фільм змусив плакати президента США Рузвельта, а за визнанням режисера Роберто Росселіні,  «Веселка» надихнула його на створення фільму  «Рим — відкрите місто».
Указом президента України від 11 жовтня 1994 року театру присвоєно статус Національного, і це абсолютно заслужено. Національний драматичний театр ім. Івана Франка намагається у своїй діяльності поєднати сучасні тенденції розвитку європейської драматургії з традиційними українськими напрацюваннями. Репертуар театру дуже багатий. Серед вистав, які в різний час можна було побачити з ціни театру є  «Ревізор» Гоголя і  «Кармен» Бізе,  «Весілля Фігаро» Бомарше та  «Пригоди бравого солдата Швейка»  Гашека,  «Суєта» Карпенка-Карого і  «Дон Карлос» Шиллера ,  «Борис Годунов» Пушкіна, і  «Украдене щастя» Франка,  «Майстер і Маргарита» Булгакова і «За двома зайцями» Старицького. Також глядачі можуть побачити вистави за п’єсами Чехова, Шоу, Шекспіра, Рибчинського, Шолом Алейхема, Софокла, а також багатьох інших класиків драматургії і летаратури.

В кінці 2001 року художнім керівником театру ім. Івана Франка став видатний актор, соратник С. Данченко, народний артист Україні Богдан Ступка.

Поряд з театром знаходиться пам’ятник Івану Франку. У скверику навпроти будівлі театру встановлений ще один пам’ятник — українському акторові Миколі Яковченку, називається ця незвичайна скульптурна композиція Пам’ятник людині з собакою.

Легенди і міфи:

Відома історія, зaгідно з якою, чаша фонтану на площі Івана Франка замість голів львів була прикрашена головами тодішнього київського градоначальника. До того не любили кияни свого мера, що на ливарному заводі таким чином йому вирішили насолити.

Адрес: площадь Ивана Франко, 3
Телефон: +38(044) 279 59 21
Как добраться: доехать до ст. метро Крещатик (Городецкого) и пройти вверх по ул. Городецкого до площади Ивана Франко

Loading...

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *