Национальная филармония Украины

Национальная филармония Украины

Национальная филармония Украины

Национальная филармония Украины.

Початок діяльності Національної філармонії України було покладено в далекому 1863 році, коли було засновано Київське відділення Імператорського російського музичного товариства. Вже на початку 19 століття музичне життя Києва була дуже жваве. Київські Контрактові ярмарки відвідували такі відомі автори та виконавці, як: Ференц Ліст, брати Веснявскіе та інші відомі в той час музиканти.

Економічний підйом, який відзначався у ці роки на Україну, сприяв тому, що заможні люди охоче підтримували мистецтво і брали живу участь в культурному житті міста, у процвітанні творчої сфери. У 1881 році Рада старійшин київських купецьких зборів отримує дозвіл від Київської міської думи  на спорудження будинку для розміщення свого клубу. Двоповерховий кам’яний будинок був зведений всього лише за один будівельний сезон. Автором проекту був київський міський та єпархіальний архітектор Володимир Ніколаєв, він же здійснював керівництво будівництвом. Будучи не тільки здатним грамотним архітектором, Миколаїв мав ще й музичними здібностями. Завдяки досконалим знанням законів акустики, Миколаєву вдалося побудувати зал, який приводив  захоплення і артистів і слухачів якістю і силою звуку. Будинок Купецького зібрання швидко набув славу і популярність у Киян. Він став улюбленим місцем проведення різних балів-маскарадів, благодійних лотерей, сімейних урочистостей, літературних і музичних вечорів.

Серед відомих імен, з якими пов’язана доля Національної філармонії України, слід назвати ім’я Олександра Михайловича Виноградського — видатного і самобутнього диригента. Величезний внесок в історію київської філармонії належить Миколі Віталійовичу Лисенко — геніальному композиторові і виконавцю, основоположнику професійної української музики, активному громадському діячеві і просвітителю.

Незважаючи на бурхливий початок 20 століття, київська філармонійна діяльність продовжувалася. У цей період на суд слухачів було винесено твори Мусоргського, Дебюссі, Сен-Санса. На гастролях побували Рахманінов. Скрябін, Собінов, Шаляпін, Нежданова і багато інших відомих виконавців.

У 1919 році Купецьке зібрання припинило своє існування. Радянська влада не відчувала симпатій до антикомуністичної Купецької Асамблеї і заборонила цю установу. У будівлі розмістився Пролетарський будинок мистецтв, а пізніше — Будинок політосвіти. Але на цьому перипетії не закінчилися. В черговий раз в будівлю колишнього Купецького зібрання перетворилося в клуб  «Більшовик», в 30-і роки тут розмістився Палац піонерів.

Починаючи з 1927 року Державна філармонія здійснювала свою діяльність у Харкові — столиці України, а в 1934 році повернулася до Києва, якому повернули статус столиці. У цей час у філармонії не було свого приміщення. Виступи проходили у різних залах, будинках культури, робочих клубах. У 1937 році при Державній філармонії в Києві з’явився Державний симфонічний оркестр, яким керував Натан Григорович Рахлін.

З початком війни діяльність філармонії була припинена. Під час німецько-фашистської окупації у будинку колишнього Купецького зібрання розміщувався німецький офіцерський клуб. Ця будівля — одна з небагатьох, що уціліли поблизу зруйнованого Хрещатика.

Після війни, коли йшла робота над генеральним планом відбудови Хрещатика, було вирішено знести будівлю колишнього Купецького зібрання, оскільки, незважаючи на свою історичну цінність, будинок знаходився в аварійному стані. Тим не менш, будівля уникнуло сумної долі. У напівзруйнованому Києві не було кращого будівлі з такою акустикою, яка потрібна для філармонії. Вже в 1944 році філармонія розпочала свою роботу.

Колонний зал філармонії брав величезна кількість справжніх музичних зірок. У різний час у ньому давали концерти Глазунов, Ойстрах, Рахманінов, Лемешев, Ростропович, Рубінштейн, Руффо, Шаляпін, Лисенко, Ревуцький. Тут виступав знаменитий український хор ім. Г. Верьовки, Капела бандуристів України, в його стінах починав свою діяльність струнний квартет ім. Лисенка та Київський камерний оркестр.

На честь 120-річчя з дня народження і 50 років з дня смерті М. Лисенка, Колонному залу Київської державної філармонії було присвоєно його ім’я. До 100-річчя з дня будівництва будинку Купецького зібрання, будівлі було надано статус пам’ятки архітектури, що охороняється державою.

У 80-ті роки кілька серйозних аварій значно погіршили стан будівлі. Під час однієї з аварій були затоплені підвали і загинув архів і багата нотна бібліотека. Завдяки наполегливій діяльності директора філармонії Д. Остапенко почалися роботи з реставрації та реконструкції будівлі. Перед будівельниками була поставлена мета зберегти історичний вигляд пам’ятника архітектури, а також акустичні властивості Колонного залу ім. Лисенко. Також потрібно було оновити обладнання: режисерський пульт, звукозаписну апаратуру, освітлення та механізми сцени та інше. Оновлена Київська державна філармонія була відкрита в 1996 році.

У 1994 році за багаторічну плідну творчу діяльність та вагомий внесок у розвиток українського музичного мистецтва, згідно з Указом президента України, Київська державна філармонія набула статусу Національної.

Адрес: ул. Владимирский спуск, 2
Телефон: +38 (044) 278 16 97; +38 (044) 278 62 91
Как добраться: доехать до ст. метро Почтовая площадь и подняться вверх по ул. Владимирский спуск; доехать до ст. метро Майдан Незалежности и пройти по ул. Крещатик через Европейскую площадь, ориентир — гостиница Днипро

Loading...

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *